- кантувати
- —————————————————————————————кантува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кантувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обшивати, облямовувати кантом (див. кант I 1)) що небудь. Кантувати комір мундира. Кантувати фотографію. 2) спец. Обтісувати по краях дошку, брус тощо, роблячи кант (див. кант I 2)). 3) спец. Перевертати під час… … Український тлумачний словник
кантувати — тую, туєш, Ол. 1. Обшивати, облямовувати кантом (див. кант). 2. Обтісувати по краях дошку, брус. 3. Вичитувати мораль. Але м го выкантував … Словник лемківскої говірки
перекантовувати — ую, уєш, недок., перекантува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., спец. 1) Кантувати все чи багато чого небудь. 2) Кантувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 3) перен., розм. Переміщати кого , що небудь із місця на місце. || Переробляти що небудь… … Український тлумачний словник
кантований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до кантувати … Український тлумачний словник
кантування — я, с., спец. Дія за знач. кантувати … Український тлумачний словник
кантуватися — I ту/юсь, ту/єшся, недок., розм. Знаходитися, перебувати де небудь (здебільшого вимушено) або займаючись не тим, чим варто. || Гаяти час де небудь у неробстві, без певних занять і т. ін. II у/ється, недок. Пас. до кантувати … Український тлумачний словник
покантувати — у/ю, у/єш, док., перех. Кантувати все чи багато чого … Український тлумачний словник